FG-вузол

FG-вузол — найтонше й найміцніше з'єднання плетеного шнура з флюорокарбоновим чи монофільним повідцем із усіх, що використовують у спінінговій риболовлі: шнур обвиває повідець, а не лягає вузлом поверх нього.

Міцність вузла

точних даних не знайдено

Для яких лісок

шнур ↔ флюорокарбон/монофіл

Змочувати перед затягуванням

так, перед фінальним затягуванням

Довжина хвостика

повідець — упритул; шнур — 2–3 мм після напівв'язів

Застосування

найтонше з'єднання шнура з повідцем для далеких закидів

Точна міцність не підтверджена

Джерела одностайно описують FG як «найміцніше і найтонше» з'єднання плетінки з флюорокарбоном чи монофілом, але конкретного відсотка розривного навантаження в опрацьованих матеріалах не наведено.

FG

1

Натягніть повідець прямою лінією та підведіть шнур знизу до точки, де почнеться плетіння.

2

Заведіть шнур під повідець з одного боку і поверх — з протилежного, починаючи щільне плетіння.

3

Продовжуйте плетіння без просвітів, поки не вийде 6–8 щільних схрещень.

4

Зафіксуйте плетіння кількома щільними напівв'язами хвостика шнура одразу за плетеною ділянкою.

5

Потягніть повідець і хвостик шнура в різні боки, щоб плетіння вгризлося в повідець, і обріжте хвостик повідця впритул.

6

Додайте ще кілька напівв'язів шнура навколо самого шнура і обріжте залишок — з'єднання готове, тонке й гладке.

Покрокова інструкція

1. Натягніть відрізок флюорокарбонового (або монофільного) повідця в прямій лінії — один кінець закріпіть (зубами, коліньми чи затиском), інший тримайте під натягом; шнур тримайте петлею на вказівному й великому пальцях, утворивши невеликий трикутник-петлю.
2. Заведіть натягнутий повідець у цю петлю шнура й почніть плетіння: проведіть шнур під повідцем з одного боку, потім поверх нього — з протилежного.
3. Продовжуйте плетіння, щоразу чергуючи бік — виток знизу з одного боку повідця, виток згори з іншого, так щоб кожна пара витків лягала щільно, впритул до попередньої, без просвітів.
4. Виконайте 16–20 таких плетених витків (менше — для тонкої лінії, більше — для товстішої), поки довжина плетеної ділянки не досягне приблизно 1,5–2 см.
5. Зафіксуйте плетіння, зав'язавши хвостиком шнура 6–8 напівв'язів навколо повідця й основного шнура разом, щоразу щільно затягуючи кожен напівв'яз перед наступним.
6. Сильно потягніть за повідець і за основний шнур у протилежні боки, щоб плетена частина «вгризлася» в повідець, обріжте хвостик повідця впритул, а тоді додайте ще 3–4 напівв'язи хвостиком шнура вже навколо самого шнура — для остаточної фіксації — і обріжте залишок.

Типові помилки

• Витки плетіння лягають нещільно, з просвітами, — під навантаженням вони «просідають», і вузол розповзається.
• Недостатньо напівв'язів фіксації — плетена частина розкручується під час закиду чи вивуджування.
• В'яжуть без постійного сильного натягу повідця — плетіння виходить нерівним і слабшим.

Коли не використовувати

• Без практики, у польових умовах з холодними руками чи в темряві — вузол вимагає точності й терпіння; простіший і швидший варіант для тих самих завдань — подвійний Уні або Олбрайт.
• Коли не критична товщина з'єднання — якщо приманка легка й закиди недалекі, зайва компактність FG не дає відчутної переваги над простішими вузлами.
• Для з'єднання двох ліній схожого діаметра — тут доречніший Кров'яний вузол чи Хірургічний вузол.

Альтернативи

Подвійний Уні — простіший у польових умовах. Олбрайт — компактний, хоч і об'ємніший за FG. FG найчастіше в'яжуть перед далекими закидами на спінінгу з тонким PE-шнуром і флюорокарбоновим повідцем.

Джерела

• Net Knots — FG Knot